Співчуття

У шкільній родині Підзамчівського ліцею - глибокий сум та скорбота у зв’язку із непоправною, важкою для кожного серця, втратою. Цьогорічний Великдень став останнім у житті заступника директора з навчально-виховної роботи Салія Валерія Володимировича.

Назавжди зупинився подих не просто у прекрасної і порядної Людини - невблаганна смерть вирвала із життя енергійну людину, великого працелюба, мудрого Педагога, чудового колегу і товариша, турботливого чоловіка і батька. Немає слів, щоб висловити співчуття з приводу неочікуваної смерті людини, котра заслуговує на найкращі слова поваги та шани. Валерій Володимирович виховав не одне покоління учнів, вміло навчав їх мудрості та відповідальності, завжди підтримував та був наставником.

Усе своє життя вирізнявся стійкістю характеру, силою духу та наполегливістю.Він був не лише вчителем, а ще й другом для своїх учнів, здатний був надихати на високі звершення та перемоги, завжди з усмішкою на вустах входив у клас..

Усе його життя – це рух у перед та підкорення вершин: до останнього подиху, до останнього удару серця, до останньої миті…

Хтось із великих сказав: «Коли помирає людина, світ стає біднішим, бо втрачає те, чим вона жила, як сприймала все, що її оточувало, якою багатою і щедрою була її душа, сутність».

Колектив Підзамчівського ліцею висловлює співчуття з приводу передчасної смерті шановного колеги, розділяє скорботу і біль рідних, близьких.

Світла пам’ять про Салія Валерія Володимировича завжди буде жити серед рідних, друзів, товаришів, колег, батьків та учнів школи.

Нехай Господь прийме душу Валерія Володимировича у Царство Небесне.

Вічна та світла йому пам’ять…