Інформаційні матеріали щодо здорового та безпечного способу життя здобувачів освіти у НУШ

проблеми залежить від впровадження в школі здоров'язбережних технологій. Під здоров'язбережними освітніми технологіями в широкому розумінні слова слід розуміти всі ті технології, використання яких в освітньому процесі йде на користь здоров'ю здобувачів освіти.

Мета здоров'язбережних освітніх технологій навчання — забезпечити

школяреві можливість збереження здоров'я під час навчання в школі, дати

дитині необхідні знання, вміння й навички щодо здорового способу життя,

навчити використовувати отримані знання в повсякденному житті.

Можна вважати, що здоров'я здобувачів освіти в нормі, якщо:

• у фізичному плані — здоров'я дає йому змогу справлятися з навантаженнями, дитина вміє долати втому;

• у соціальному плані — дитина комунікабельна, товариська;

• в емоційному плані — дитина урівноважена, здатна дивуватись і захоплюватися;

• в інтелектуальному плані — учень виявляє хороші розумові здібності,

спостережливість, уяву, уміння самостійно вчитися;

• в моральному плані учень визнає основні загальнолюдські цінності.

Звичайно, здоров'я здобувачів освіти визначає вихідний стан їхнього здоров'я на момент вступу до школи, але не менш важлива і правильна організація навчальної діяльності, а саме:

• чітке дозування навчального навантаження;

• побудова уроку з урахуванням працездатності здобувачів освіти;

• дотримання гігієнічних вимог (свіже повітря, оптимальний тепловий режим, хороша освітленість,чистота);

• сприятливий емоційний настрій;

• використання фізкультхвилинок і динамічних пауз на уроках.

Як підібрати здоров'язбережні засоби?

Для залучення всіх здобувачів освіти у навчальну діяльність з освоєння

досліджуваного матеріалу необхідно пам'ятати: один і той самий навчальний матеріал може бути поданий кількома засобами навчання (друковані видання, аудіо, відео тощо), кожне з яких має свої дидактичні можливості. Тому здоров'язбережні засоби навчання математики необхідно добирати так, щоб діти змогли залучитися в роботу відповідно до індивідуальних можливостей, при цьому «візуали» змогли побачити, «кінестети» — відчути, «аудіали» — почути. Засоби навчання мають знімати фізичне напруження та втому; залучати здобувачів освіти у діяльність з освоєння предметного змісту свою зовнішню привабливість, долати відчуження наукового знання від здобувачів освіти, забезпечувати особистісно-значущий зміст досліджуваних математичних понять і способів дій.

Необхідна правильна здоров'язбережна та безпечна організація навчального

процесу, а саме:

• передбачення в меті уроку елементів оздоровчої спрямованості, безпеки

повсякденної життєдіяльності як в організації, так і в змісті;

• відстеження відповідності санітарно-гігієнічних умов навчання:

чистота в класі, оптимальність світлового та повітряно-теплового режимів

тощо.

• необхідно контролювати провітрювання класу: часткового — на перервах,

наскрізного — до і після занять;

• побудова уроку з урахуванням динамічності учнів, їхньої працездатності;

• забезпечення інтересу до предмета й уроку, їхньої привабливості (поєднання новизни і звичного, інтриги уроку і традиційних його елементів, виклад правил гри тощо);

• урахування природних біоритмів, індивідуальних особливостей учнів під час їх залучення в навчальний процес;

• забезпечення оптимального співвідношення між фізичним та інформаційним обсягом уроку без інформаційного перевантаження учнів;

• забезпечення на уроці оптимального темпоритму, правильного співвідношення між темпом та інформаційною щільністю, з обов'язковим урахуванням фізичного стану і настрою учнів;

• використання на уроці фізкультхвилинок і пауз загального та спеціального

впливу, наприклад:

 фікультхвилинка (для очей):

• вертикальні рухи очей вгору — вниз;

• горизонтальні рухи вправо—вліво;

• обертання очима за годинниковою стрілкою і проти неї;

• заплющивши очі, уявити по черзі кольори веселки якомога виразніше;

• на дошці до початку уроку накреслити будь-яку криву (спіраль коло, дугу, ламану);

запропонувати дітям очима «намалювати» ці фігури кілька разів в одному, а потім в іншому напрямку.

• постійна увага до збереження зору: розсаджування учнів з урахуванням стану

їхнього зору, своєчасна корекція освітлення в класі, використання вправ з гігієни зору (моторно-координаторні тренажі) тощо;

• дотримання норм обсягу домашніх завдань;

• сприятливий емоційний настрій;

• різноманітність форм навчальної діяльності.

Кризові явища у здоров'ї та безпечної життєдіяльності молодого покоління

«Кожна дитина та підліток в Європі має право та повинен мати можливість отримати освіту в школі сприяння здоров'ю», — констатує Концепція Міжнародного проекту «Європейська мережа шкіл сприяння здоров’ю». В Україні створено Національну мережу шкіл сприяння здоров'ю, до якої увійшли 179 навчальних закладів, що відповідають Орієнтованим критеріям діяльності навчального закладу сприяння здоров'ю.

 Шляхами подолання кризових явищ у здоров'ї та безпечної

життєдіяльності молодого покоління стали:

1. Участь України в Міжнародному проекті «Європейська мережа шкіл сприяння здоров'ю».

2. Подальший розвиток Національної мережі шкіл сприяння здоров'ю, створення та розвиток обласної, районних, міських мереж навчальних закладів - Шкіл сприяння здоров'ю.

3. Розбудова навчальних закладів, пріоритетом яких є здоров'я та життя дитини, впровадження ефективних технологій з формування в дітей та молоді духовної культури, культури здоров'я, позитивної мотивації щодо безпечного способу життя, профілактики тютюнопаління, алкоголізму, захворювання на ВІЛінфекцію (СНІД) та інші небезпечні хвороби, попередження вживання наркотичних речовин серед дітей та учнівської молоді.

4. Розвиток навчальних закладів сприяння здоров'ю (фізичного, духовного,

психічного, соціального добробуту з безпечним способом повсякденного життя), можливий лише в випадку, коли пріоритет діяльності такого закладу ґрунтується

на культурно-історичних цінностях українського народу, його традиціях

духовності, шляхом розвитку цілісної виховної системи з безпеки повсякденної

діяльності здобувачів освіти..

Отже, ставши членом Європейської спільноти, Україна з-поміж багатьох юридично-правових зобов'язань узяла на себе обов'язок забезпечити громадянам безпечні та здорові умови життєдіяльності. Навчальні заклади, які обрали пріоритетним напрямом своєї діяльності збереження та зміцнення здоров'я своїх здобувачів освіти і вихованців, формування культури їх здоров'я, позитивної мотивації щодо навичок здорового способу життя та превентивного виховання, сьогодні забезпечують умови та механізми здійснення навчання й виховання в інтересах особи і суспільства для

всебічного розвитку духовно розвиненої, національно свідомої, фізично і психічно

здорової, творчої особистості з сформованою культурою повсякденної безпеки

життєдіяльності в здоровому середовищі.

Система соціальної підтримки здорового та безпечного способу життя в навчальних закладах

Суспільство докладає зусиль для створення сприятливих умов розвитку особистості дитини, її безпеки в навчальному закладі, а саме:

• пробудження її творчих можливостей;

• удосконалення природних здібностей;

• гуманізації способу мислення дитини;

• зростання її інтелектуального розвитку;

• забезпечення здорового розвитку дитини.

Саме тому сучасна школа, як мікромодель зовнішнього соціуму має бути побудована на справжньому інтересі й повазі до дитини й надавати кожній дитині допомогу в пошуку особистого життєвого шляху в суспільстві, формуванні, закріпленні соціального досвіду, взаємодії, зберігаючи при цьому її психофізичне здоров'я. А сама дитина має навчитися не тільки писати, читати, рахувати, а й:

• сформувати культуру повсякденної безпечної життєдіяльності;

• вчитися берегти своє здоров'я;

• знати орієнтири в нормальному стані людини;

• вести здоровий спосіб життя;

• активно займатися фізичною культурою;

• дотримуватися гігієнічних норм;

• раціонально харчуватися;

• загартовуватись;

• уміти управляти своїми почуттями, настроєм, жити в ладу з довкіллям;

• усвідомлювати переваги підтримки свого організму в нормальному стані та

страшних наслідків шкідливих звичок.

Означені компоненти мають бути складовими змісту освіти дитини в

сім’ї, навчальному закладі, соціумі. Таке навчання й виховання,

упровадження цілісної системи соціальної підтримки здорового та

безпечного способу життя має забезпечити:

• можливості та засоби його зміцнення;

• ефективні методики організації змістовного довкілля, спрямованого на

формування в дитини фізичного, психічного, соціального та духовного здоров'я;

• удосконалення фізичної та психічної підготовки до ведення активного тривалого

життя та професійної діяльності.

Усім відомо, що дитина, яка перебуває в складних, злиденних умовах не прагнутиме

зрозуміти або мати потребу в особистісному зростанні. Тому одним із важливих

соціальних завдань сучасної школи у взаємодії з сім'єю, батьківською громадою,

місцевими органами самоврядування, громадськими організаціями є створення

сприятливих умов для розвитку особистості, враховуючи ієрархію потреб дитини:

• фізіологічні потреби;

• потребу в безпеці, безпечному середовищі (поруч має бути захисник);

• потребу в соціальному оточенні (сім'я, друзі, соціальна група тощо);

• потребу в повазі та самоповазі (самооцінка своїх чеснот);

• потребу в самоусвідомленні (усвідомлення своїх можливостей, розуміння

своїх почуттів).

Забезпечити умови, безпечні для здоров’я дітей та підлітків

Створюючи умови життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу,

сприятливих для здоров'я умов шкільного середовища, необхідних для успішного

навчання та роботи, особливу увагу слід приділити будівлі школи (відповідно до

«Устаткування, утримання середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів та організації навчально-виховного процесу» Державних санітарних правил та норм

(ДСанПН 5.5.2.008-98), яка має забезпечувати оптимальні умови для організації:

• навчально-виховного процесу;

• безпечного відпочинку учнів ;

• якісного харчування учнів.

Державні санітарні правила та норми підготовлено з урахуванням останніх наукових

розробок і досліджень щодо регламентації гігієнічних умов і режимів навчання за

сучасних форм організації навчально-виховного процесу для всіх виховних закладів

для дітей і підлітків від 6 до 17 років, враховуючи Закон України «Про освіту».

ДСанПН 5.5.2.008-98 - обов'язковий для виконання документ, що регламентує

безпечні для здоров'я дітей і підлітків умови навчання та виховання (на підставі ст.

7,11,13,15,16, 17,18,19, 20, 21, 22, 26, 27, 28 Закону України «Про забезпечення

санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»), що сприяють:

• підвищенню їхньої працездатності протягом навчального тижня, року;

• поліпшують психофізіологічний розвиток;

• зміцнюють їхнє здоров'я.

Радимо також зосередити увагу на таких актуальних питаннях щодо створення

безпеки повсякденної життєдіяльності в навчальному закладі: подолання або

зменшення ступеня екологічної загрози для здоров'я дітей, а саме основні шляхи

вирішення 6-ти груп екологічних проблем:

— якості води;

— санітарно-гігієнічних умов;

— забрудненості повітря;

— хвороб, що передаються переносниками;

— хімічної безпеки;

— непередбачених травм тощо.

Отже, дбаймо про здоров'я та повсякденну безпеку здобувачів освіти в ліцеї! Привчаймо молодь до здорового способу життя, формуймо в неї

культуру безпечної поведінки. Самі станемо для них яскравим прикладом!